Як харчовий продукт риба містить цінні для живлення людини компоненти, насамперед — повноцінні білки, що включають майже всі незамінні амінокислоти, ліпіди, ферменти, біологічно активні речовини, значну кількість мікроелементів. У рибних продуктах дуже низький вміст холестерину, вони мають здатність регулювати холестериновий обмін в організмі людини і підвищувати стійкість його до серцево-судинних захворювань. Вихід поживної (їстівної) частини, вміст протеїну у рибі свідчать про високі її харчові якості. Порівняно з м'ясом тварин у рибі майже в 5 разів менше сполучної тканини, що забезпечує швидке розварювання і ніжну консистенцію риби після теплової обробки та легке перетравлювання.
Завдяки значному попиту населення на рибу і рибопродукцію, прибутковості її вилову та вирощування в Україні протягом останніх 80—100 років створено відповідну матеріальну базу для розвитку рибного господарства на внутрішніх водоймах. Побудовано рибоводні стави, створено величезні штучні водосховища на каскаді великих річок, водойми-охолоджувачі ДРЕС, лиманні господарства, водойми комплексного призначення. Для вирощування риби почали використовувати природні водойми, озера, штучні басейни, садки, індустріальні комплекси тощо.
В Україні є значні площі внутрішніх водойм, придатних для вирощування риби. Наявність водного фонду для вирощування об'єктів аквакультури перевищує 1 млн га, з них водосховищ — близько 800 тис. га, ставів — 122,5 тис. га, озер — 86,5 тис. га, водойм-охолоджувачів — 13,5 тис. га, інших категорій — 6 тис. га. За наявністю водного фонду Україна посідає одне з перших місць у Європі.
Фізіологічно обґрунтована норма споживання риби і рибопродуктів в Україні — 20 кг, в тому числі живої та свіжої риби — 5— 6 кг на рік. З огляду на це, річне споживання риби та рибопродуктів повинно становити понад 1 млн. т, в тому числі живої й свіжої риби 300 тис. т. Розрахунки свідчать: зазначену кількість риби можна виростити на місцях у власних водоймах і таким чином повністю забезпечити потреби свого населення в цій продукції.
Технологія інтенсивного вирощування товарної риби у ставах
Меліоративні роботи. Меліорація спрямована на поліпшення екологічного стану ставів, підвищення їх продуктивних якостей, поліпшення умов експлуатації і включає в себе агрообробку дна, внесення вапна, мінеральних та органічних добрив тощо.
Строки виконання: вересень-березень.
Агрообробіток. Розчищення осушувальної мережі, вилучення рослинності, розпушення ґрунту на глибину до 5 см. Строки виконання: після осіннього облову до льодоставу.
Внесення вапна. Вапнування провадиться для дезінфекції, а також для зниження кислотності ґрунту. Норми розраховують залежно від рН сольової витяжки ґрунту та нейтралізуючої здатності вапна.
Для вапнування ставів застосовують негашене вапно СаОН2, мелений вапняк СаСО2, що характеризуються різною нейтралізуючою здатністю. Якщо взяти нейтралізуючу здатність негашеного вапна за 1, то у гашеного вапна вона буде в 1,3, а у вапняку — в 1,8 раза меншою. Тому при однаковій потребі у вапнуванні ставів гашеного вапна та вапняку треба більше, ніж негашеного вапна.
Дня санітарної обробки і боротьби з смітною рибою вологі ділянки слід вапнувати негашеним вапном з розрахунку 2-2,5 т/га або вносити аміачну воду у концентрації 25% у ями і заглиблення ставів під крижаний покрив.
Строки виконання: на ставах з твердим дном — восени, після осушення ложа, з торфовим — взимку, після промерзання ложа.
Застосування органічних добрив. Вносять перегній або компост залежно від забезпеченості ґрунту органічною речовиною від 0,5 до 5 т/га; на піщаних та супіщаних ґрунтах при низькому вмісті гумусу (менше 2,5%) — до 5,0 т/га, на торфових ґрунтах — 2,0 т/га, на важких ґрунтах з вмістом гумусу 3,5% і більше — від 0,5 до 2,0 т/га.
Строки внесення: вересень.
Підготовка кормових місць. Кормові місця готують на глибині 0,5— 1,0м шляхом ущільнення ґрунту вапном або піском. Кількість кормових місць розміром 2x3 м визначають з розрахунку 10—12 місць на 1 га. За механічного роздавання кормів краще влаштовувати кормові смуги розміром 2x10 м. Кормові місця відмічають віхами.
Для годівлі рекомендується також використовувати автогодівниці типу «Рефлекс-3000». Одна годівниця забезпечує годівлю риби на площі 11—14 га; глибина установки — від 0,9 до 1,5 м. Відстань від кінця маятника годівниці до дна — 18—25 см.
При наявності в господарстві автогодівниць кормові місця в ставах не влаштовують.
Строки виконання: квітень—вересень.
Наповнення ставів. Наповнення нагульних ставів з водопостачанням самопливом провадять повеневими водами. Вода повинна бути якісною, відповідати за хімічними та органічними показниками вимогам державних стандартів та інших нормативних документів. Використовують воду, як правило, ту, що йде наприкінці повені, бо вона має більше поживних речовин, необхідних для розвитку природної кормової бази. Заповнюють став водою поступово, починаючи з березня. Для запобігання проникненню в стави смітної риби та іншої хижої фауни надходження води обов'язково здійснюється через спеціальні гравійні та сітчасті фільтри.
Строки виконання: березень.
Зариблення нагульних ставів. Зариблюють нагульні стави відразу після звільнення зимувальних ставів від льодового покриву і проходження повені.
Зариблювати краще посадковим матеріалом, вирощеним у своєму господарстві. У разі зариблення ставів завезеним матеріалом слід врахувати його якість, породний склад та епізоотичний стан. Посадковий матеріал використовують від районованих п'яти-дев'ятирічних плідників українських порід коропа.
Рекомендується також використовувати для зариблення однорічок — гібридів, одержаних від міжпородного реципрокного схрещування та від схрещування коропа з амурським сазаном. Індивідуальна маса посадкового матеріалу однорічок коропа повинна бути не нижчою 25—30 г, однорічок рослиноїдних риб — 15—25 г, дворічок — 200—250 г.
Враховуючи активний вплив інтенсифікаційних заходів на компоненти природної кормової бази (бактеріо-, фіто-, зоопланктон, зообентос), хімічні показники води, а також особливості живлення риб, з метою раціонального використання полікультури риб різних трофічних рівнів на даному етапі рекомендується використовувати коропа (коропово-сазановий гібрид), товстолобиків, білого амура.
Збільшення щільності посадки риб і порушення їхнього видового співвідношення, як правило, призводить до розбалансування екосистеми ставів, погіршення природної кормової бази, гідрохімічного режиму, що негативно позначиться на рості риб і рибопродуктивності водойми.
Строки виконання: березень—квітень.
Профілактико-антипаразитарна обробка риби. Профілактичну обробку посадкового матеріалу провадять під наглядом іхтіопатологів відповідно до існуючих інструкцій та настанов.
Строки виконання: березень—квітень.
Методи поліпшення природної кормової бази ставів. Рибопродуктивність ставів визначається станом природної кормової бази, доступністю кормових організмів рибі, ефективністю використання різними видами коропових риб гідробіонтів окремих ланок трофічного ланцюга водойми та інших факторів.
Середньосезонна біомаса фітопланктону в ставах має становити 20—30 мг/л, зоопланктону — 18—12 г/м3, м'якого зообентосу — 3-5 г/м3.
Для збільшення кормових ресурсів водойми застосовують різні методи: удобрення ставів органічними та мінеральними сполуками, різні меліоративні заходи (боронування ложа ставів, скошування рослинності тощо).
Строки виконання: вересень.
Внесення органічних добрив. З органічних добрив у рибницьких господарствах застосовують перегній великої рогатої худоби, кінський гній, компости, пташиний послід. Перегній або компост слід розкладати невеликими купками по урізу води (1—3 т/га) залежно від якості води, донних відкладень, характеру водозбірної площі тощо. Пташиний послід (курячий, качиний) вносять у стави у вигляді розчину до 200 кг/га. Співвідношення посліду і води — 1:2 або 1:3.
Надмірне внесення органічних добрив може призвести до зниження розчиненого у воді вмісту кисню, підвищення вмісту органічних речовин, інших небажаних явищ — метанового бродіння, денітрифікації тощо. При цьому погіршуються умови для розвитку кормових організмів, знижується засвоєння кормів рибою, погіршується її ріст. Комбікорми, які дають рибі, вона, як правило, з'їдає і засвоює не повністю, і вони деякою мірою також стають органічними добривами. Тому в нагульних ставах з ущільненими посадками риби краще обмежитись внесенням органічних добрив тільки навесні, а влітку застосовувати мінеральні сполуки та вапно.
Строки виконання: квітень—червень.
Внесення мінеральних добрив. З фосфорних добрив застосовують суперфосфат простий та подвійний, рідше — томашлак, з азотних — аміачну селітру, сульфат амонію, аміачну воду. Останніми роками почали застосовувати рідкі комплексні добрива (РКД) марки 10—34—0, у складі яких міститься 10% аміачного азоту і 34% водорозчинного фосфору у формі поліфосфатів.
Ці добрива стимулюють розвиток фітопланктону, таксономічна структура якого значною мірою визначає газовий режим води. В результаті фотосинтезу водоростей відбувається активне насичення води киснем.
При внесенні в стави мінеральних добрив інтенсивніше розвиваються зелені водорості, цінні в рибництві. Відмираючи, водорості стають їжею для бактерій та грибків, що відіграють істотну роль у продукційних процесах, мінералізуючи органічну речовину. В свою чергу водорості (особливо зелені) і бактерії є кормом для зоопланктону та зообентосу.
Удобрення ставів починають при температурі води 7°С і здійснюють протягом усього періоду вирощування з періодичністю в 10—15 днів. Закінчують внесення добрив за 10—15 днів до облову. Удобрюють стави мінеральними добривами, розраховуючи доведення концентрації азоту в воді до 2,0 мг/л, фосфору — 0,5 мг/л. При такій їх концентрації створюються оптимальні умови для розвитку зелених водоростей. Азотні і фосфорні добрива вносять по воді у вигляді розчину , рівномірно розподіляючи на всій поверхні ставу.
Добрива ефективні тільки на окультурених ставах, що мають нейтральну або лужну реакцію води, з водообміном не частіше 15—20 діб, заростання м'якою водною рослинністю не більше 15% площі ставу. При частішому водообміні або інтенсивному заростанні «цвітіння» не спостерігається, доцільність удобрення відпадає.
Строки виконання: березень—вересень.
Вапнування ставів. Вапнувати стави з метою профілактики слід з розрахунку — 100—200 кг/га за одноразове внесення. Велика кількість вапна може негативно вплинути на стан природної кормової бази. Вапнують водойми шляхом розпилювання вапна по воді перед внесення мінеральних добрив.
Вапнування по воді відіграє істотну роль у розкладанні органічної речовини і поліпшенні гідрохімічного режиму ставів. Вапно підлуговує воду, має санітарні властивості, сприяє осадженню зважених органічних сполук, прискорює їхню мінералізацію. Крім того, вапно частково консервує органічні сполуки, що потрапляють на дно і потім поступово мінералізуються.
Строки виконання: травень—вересень, 1—2 рази на місяць.
Розпушування ложа ставів. Розпушування (боронування) ложа ставів у літній період є одним із шляхів мінералізації органічних речовин донних відкладень і, таким чином, вивільнення біогенів, необхідних для розвитку фітопланктону. За допомогою розпушення можна домогтися підвищення доступності рибі донних гідробіонтів, добуваючи їх з глибини шарів на поверхню дна. Боронують тільки за достатньо високої концентрації кисню (не менше 4—5 мг/л) і низьких значень вільної вугільної кислоти, значної кількості кисню і підкислює воду. Одночасно розпушують тільки частину ставу (20—30% площі). Відразу після боронування вапнують і вносять за потребою мінеральні добрива.
Строки виконання: 1—2 рази за вегетаційний сезон, липень— серпень.
Догляд за ставами. Слід стежити за станом гідротехнічних споруд (гребель, загат, водоканалів тощо), а в разі будь-яких пошкоджень вживати термінових заходів для їх усунення.
Стежити за роботою гідромеліоративних споруд (вершин, гравійних та решіткових фільтрів тощо), регулярно їх чистити. Недбале ставлення до фільтрів призводить до проникнення в стави смітної та хижої риби, що негативно впливає на виживання і темп росту риби та на стан природної кормової бази.
Стежити, щоб рівень води в ставах не опускався нижче НПГ (нормальний підпірний горизонт), водообмін не був частішим за 15—20 діб, щоб вода, яка надходить в став, була чистою, без різних домішок.
Не допускати заростання ставів жорсткою водною рослинністю, вчасно її скошувати і вилучати. Заростання ставів м'якою водною рослинністю допускається на 25% площі ставу. Скошену рослинність можна використовувати як зелені добрива. Добрі результати при надмірному заростанні одержують при вирощуванні в ставах білих амурів старших вікових груп (три-, чотирилітки).
Строки виконання: березень—вересень.
Рибоводно-біологічний контроль на ставах. Процес вирощування риби повинен супроводжуватися постійним контролем, оскільки лише за належної його організації є можливість застосувати ті чи інші заходи коригування виробничого процесу для усунення чинників, що стримують як розвиток кормової бази, так і темп росту риб.
Вимірювати температуру води слід один раз на добу — об 11 годині; показники її на цей час наближаються до середньодобових.
Стежачи за гідрохімічним режимом, слід особливу увагу приділяти вмісту в воді розчиненого кисню, легкорозчинної органічної речовини (перманганатна окислюваність), активної реакції середовища (рН), вільної вуглекислоти, наявності біогенних елементів. Ці показники досить мінливі, контроль їх допоможе при різних заходах інтенсифікації.
Уміст розчиненого у воді кисню, окислюваність, рН, вільну вуглекислоту визначають один раз на тиждень рано вранці (до 8 години). При погіршенні цих показників контроль гідрохімічного режиму слід здійснювати частіше, іноді — щодня.
Необхідне також спостереження (не менше 2 разів на місяць) за розвитком природної кормової бази (фіто-, зоопланктон, зообентос), оскільки від її розвитку залежить темп росту риби.
Контроль за вирощуванням риби здійснюють при контрольних обловах один раз на декаду або двічі на місяць. Виловлену рибу (різні види) підраховують, зважують, визначають середню масу. Якщо риба відстала в рості, з'ясовують причину і вживають заходів для усунення відставання.
Слід також аналізувати витрати комбікормів на приріст коропа за період перед контрольним обловом. Це дасть змогу економно їх використовувати.
При контрольних обловах провадять клінічний огляд риби на наявність зовнішніх ознак захворювання. В разі необхідності рибу лікують, оскільки хвора відстає в рості. Не виявлені вчасно захворювання призводили до масової загибелі риби. Строки виконання: березень-вересень.
Вилов товарної риби. Проводиться по воді сітковими знаряддями лову і через рибовловлювач. Обліковують вирощену рибу об'ємно-ваговим методом.
