Рибоводство, УЗВ, рибний бізнес...

КРАЩЕ ВЕЛИКА КРЕВЕТКА, НІЖ МАЛЕНЬКА РИБКА

Guerreros — Wed, 23 Jan 2013 10:24:14 GMT

Останнім часом значна увага сільськогосподарських виробників приділяється впровадженню сучасних технологій вирощування перспективних об’єктів аквакультури. Один з них — прісноводна креветка, яка в останнє десятиріччя широко розповсюдилась в США. За підрахунками американських економістів, торговий дефіцит продукції прісноводних креветок у США щорічно становить близько 2 млн доларів. Зазначимо, що 1 кг цього делікатесу коштує 25 доларів США.

Прісноводна креветка, також відома як малайзійська, у природі зустрічається в тропічному індо-тихоокеанському регіоні. Вона належить до сімейства Palaemonidae, що включає також прісноводну трав’яну і велику річкову креветок, які теж є об’єктом промислу в цьому регіоні. Проте з усіх видів сімейства Palaemonidae тільки малайзійська креветка невибаглива до умов вирощування впродовж усіх стадій свого життєвого циклу. Завдяки цьому саме вона використовується як об’єкт аквакультури у США та інших країнах.

Щоправда, продукційні можливості прісноводної креветки в природних водоймах нижчі, ніж у різних солоноводних видів. Однак вирощені в штучних умовах гігантські річкові креветки мають більший розмір, їх простіше виловлювати, ніж тих, що мешкають у природних умовах.

Негативним фактором для вирощування прісноводної креветки в ставкових господарствах є природна агресивність особин одна щодо одної (особливо це стосується самців), що, своєю чергою, призводить до значних розмірних варіацій і негативно позначається на реалізації даної продукції. Поліпшити її якісні характеристики та збільшити вихід можливо при створенні оптимальних умов, що дасть змогу збільшити кількість укриттів для окремих особин (для запобігання канібалізму). Наприклад, внесення у водойми (садки) додаткових штучних субстратів (хоча б сіток з поліетилену).

Технології вирощування прісноводної креветки вдосконалювались у США протягом останніх 25 років. Поштовхом до їхнього розвитку слугували деякі відкриття, пов’язані з біологією розвитку прісноводної креветки.

Одним з основних факторів, який суттєво вплинув на впровадження цього виду в аквакультуру, стало те відкриття, що прісноводна креветка може існувати набагато північніше ареалу їхнього природного мешкання.

Важливу роль відіграли дослідження умов, потрібних для збільшення загальної продуктивності і середньої ваги окремої креветки, а також створення специфічного комбікорму, що містить високий відсоток протеїну.

Завдяки цьому виведено оптимальне співвідношення між площею водного об’єкта (садка) і кількістю посадкового матеріалу (інтенсивний метод вирощування).

Маточне поголів’я креветок вирощують у теплій прісній воді. Розмноження відбувається в період линьки, коли самка скидає свій панцир (при м’якому панцирі), а самець ще не починає линяти. У цей період самець протягом одного-двох днів захищає самку, поки в неї не затвердіє панцир. І тоді відбувається спарювання. Протягом декількох годин після спарювання яйця відкладаються на черевні ніжки самки (де надалі проходитиме інкубація) і запліднюються.

На початку інкубації ікринки мають світлий жовтогарячий колір, згодом вони темнішають, стаючи коричневими. Одна самка, залежно від свого розміру, може давати від 10 до 20 тис. личинок 4–5 разів на рік. Спарювання відбувається протягом року за температури близько 21°С. Інкубація продовжується десь зо три тижні за температури 27°С. Після цього личинки залишають самку.

Личинки, що виплодилися, мають перебувати у воді з солонуватістю 10–14‰ протягом 2 днів, інакше рівень їх виживання буде дуже низьким. У цій стадії личинки плавають догори ногами і хвостом уперед. Основа їхнього харчування — зоопланктон (у нашій країні стартовим кормом можуть бути личинки артемії) і личинки інших водних організмів. На пізнішій стадії молодь нагадує дорослих особин і має довжину 0,75–1 см. У цей час молодь звичайно повзає по дну, але може також плисти вперед. Швидкий рух забезпечується скороченнями черевного (хвостового) мускула.

Мігрувати в прісну воду молодь здатна на перший-другий тиждень після метаморфозу. У молоді в цей час починають проявлятися випадки канібалізму. Харчовий раціон у природних умовах — комахи, водяні тварини, рослинні частки. З дорослішанням колір тіла молоді міняється: він стає блакитним чи коричневим залежно від віку особини. У середньому, 25% молодих креветок мають вагу до 30 г, яка вважається товарною.

Штучна інкубація застосовується для збільшення виходу молоді від однієї самки і починається з відбору ікри з підхвостової частини та переміщення її у місткості з проточною водою (аналог апарата Вейса). Інкубація відбувається за температури, вищої 21°С. При розведенні використовують двох-трьох самців і десять самок. У природних умовах одна самка здатна дати 10–20 тис. ікринок, але до дорослого стану доживає менше 10%. За інкубації кількість молоді, що вижила, різко збільшується.

Підрослу молодь (на стадії, коли вона вже починає пересуватися дном) випускають у вирощувальні ставки чи садки, розташовані на теплих водах. Для одержання високої продуктивності ці ставки (садки) мають бути оснащені значною кількістю штучного токсичнобезпечного субстрату, який, за потреби, може бути в короткий термін витягнутий для проведення вилову креветок.

У фермерських господарствах США, що спеціалізуються на вирощуванні прісноводної креветки, ставки, як правило, мають розміри від 0,2 до 1,2 га, завглибшки до 1 м. Для достатнього забезпечення води розчиненим киснем на ставках застосовують аератори різної конструкції.

Під час вирощування креветок варто звернути увагу на деякі показники якості води. До основних, недотримання яких може призвести до загибелі вирощуваних особин, належать рН, температура і насичення киснем. Значення рН на рівні 9,0 викликає в креветки стрес і зупинку росту, а понад 9,5 — летальність (за високої температури води і невеликої глибини коливання цього показника можуть мати значну амплітуду). Оптимальною температурою вирощування прісноводної креветки є 25...32°С, припустимі короткочасні зниження до 19°С чи збільшення до 34°С.

При інтенсивному вирощуванні креветки особливу увагу варто приділяти годівлі, тому що одержання значних обсягів продукції з одиниці площі можливо тільки при використанні відповідних кормів. Зміст протеїну в комбікормі не менше 32%. Фахівці Кентукського державного університету розробили спеціально кормову суміш, склад якої наведено в таблиці 1.

Ціна подібної суміші становить 50 центів за кілограм.
Не менш важливим питанням є інтенсивність і добові норми годівлі. За дослідженнями Кентукського університету розраховано норми внесення кормів за інтенсивного способу вирощування (із застосуванням штучного субстрату, щільність посадки — 50–63 тис. шт./га) і напівінтенсивного (без застосування субстрату, щільність посадки — 30–45 тис. шт./га) залежно від віку особин. У таблиці 3 зазначений місяць вирощування креветки і дні цього місяця (верхній рядок).

Важливим моментом у відгодівлі креветок є її збут. Оскільки прісноводну креветку, як правило, реалізують у живому вигляді (у замороженому вона не витримує цінової конкуренції з морськими видами, які відловлюють у природних умовах), виникає необхідність швидкої реалізації всього "врожаю”, вирощеного за сезон.

У США це питання вирішується шляхом так званих "фестивалів креветки”, що організовують виробники до моменту виловлювання її зі ставків. Ці фестивалі супроводжуються різними конкурсами, розважальними програмами, що підвищують реалізацію даного продукту (аналогічно маркетинговій політиці виробників пива — Дні пива тощо). Досить цікавою формою є поєднання пивного і креветкового фестивалів.

В Україні, де продукція з прісноводної креветки ще не набула значної популярності, рентабельність виробництва буде пов’язана з виконанням декількох умов:
розташовуванням креветкових ферм неподалік великих населених пунктів (тобто від місць реалізації);
наявністю у торговій мережі спеціально обладнаних магазинів (відділів), що займаються реалізацією живої продукції;
наявністю спеціального транспорту із доставки креветки до місця реалізації (аналогічного автомобілям "Жива риба”);
створенням компаній, метою діяльності яких буде популяризація продукції з прісноводної креветки.
У цілому вирощування креветки як об’єкта аквакультури для південних районів України і тепловодних водойм має свої перспективи. Основним напрямом для масового впровадження даного виду в аквакультуру України на сьогоднішній день є популяризація цього продукту серед населення.

Олексій Черненко,
начальник іхтіологічної служби
Харківської облдержрибінспекції
Ольга Чорна,
провідний спеціаліст
Головрибводу України

Риби в івано-франківських водоймах побільшає

Guerreros — Wed, 23 Jan 2013 10:16:29 GMT

Риби в івано-франківських водоймах побільшає

Настане час, коли у водоймах Прикарпаття виловлюватимуть до п’яти кілограмів риби на кожного жителя краю. Принаймні так велить схвалений днями проект регіональної цільової програми розвитку рибництва на період до 2020 року.

До розробки такого проекту фахівців департаменту агропромислового розвитку ОДА спонукав недостатній розвиток рибного промислу в області.

Адже на Івано-Франківщині є три водосховища, понад півтори сотні озер та 1 330 ставків, а також діє десяток спеціалізованих рибних господарств. Однак щороку в області виловлюють у середньому лише по дві тонни риби з гектара водного плеса. Тим часом «ця цифра може бути в десятки разів вищою», переконаний заступник голови облдержадміністрації Василь Брус. Щоби того домогтися, у програмі зокрема й передбачено виділити впродовж 10 років з обласного бюджету та профільних сільгосппідприємств п’ять мільйонів гривень на закупівлю малька.

Інформує "Стик"!

За 7 кілограмів риби чоловік може отримати кримінальну статтю

Guerreros — Thu, 23 Feb 2012 12:52:41 GMT

17 лютого поблизу селища Градизьк Глобинського району Полтавської області було затримано 38-річного чоловіка. Як виявилося, не даремно. У нього було вилучено 7 кілограм риби, на загальну суму 2550 гривень, та сітку.

Затриманий ніде не працює, тому вирішив порибалити на Кременчуцькому водосховищі та підзаробити.
У результаті залишився без грошей, снастей та риби. А на додачу, щодо спритника вирішується питання про порушення кримінальної справи за частиною 1 статті 249 Кримінального кодексу України (незаконне заняття рибним промислом).

Речові докази вилучено. Чоловікові загрожує штраф до 1700 гривень або обмеження волі до 3-х років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

У Чорному морі українські прикордонники виявили та видворили шхуну-порушника

Guerreros — Thu, 23 Feb 2012 12:47:34 GMT

Прикордонниками Азово-Чорноморського регіонального управління під час здійснення комплексу заходів щодо реалізації оперативної інформації у Чорному морі було виявлено шхуну-порушника.Патрульний літак Держприкордонслужби України, який проводив висвітлення надводної обстановки у виключній (морській) економічній зоні України, на відстані 99 морських миль на південний захід мису Тарханкут помітив іноземне рибопромислове судно. Шхуна була без розпізнавальних знаків, але з явними ознаками підготовки до проведення промислової діяльності. Здійснивши фото- та відеодокументування порушника з борту літака, у вказаний район було оперативно направлено корабель Морської охорони «Миколаїв». Проводячи спеціальну операцію (літак скеровував дії корабля), виявлену шхуну було видворено за межі виключної (морської) економічної зони України.

Про факт виявлення рибопромислового судна Державна прикордонна служба України оперативно поінформувала своїх колег з Туреччини, Румунії та Болгарії.

Згодом румунська сторона повідомила про виявлення ними у своїй економічній зоні судна, яке активно готувалось до вилову риби.

Державна прикордонна служба України проінформувала Міністерство закордонних справ та Посольство Туреччини в Україні. Також турецькій стороні були передані усі зафіксовані фото- та відеоматеріали порушення.

Варто зауважити, що така плідна співпраця прикордонних відомств Чорноморського регіону стає можливою завдяки автоматизованим системам інформаційного обміну (АСІО) берегових охорон прикордонних відомств Чорноморських країн. Ця система існує вже тривалий час та дає змогу оперативно запобігати браконьєрській діяльності у Чорному морі.

Наразі сили Морської охорони Державної прикордонної служби у взаємодії з прикордонною авіацією продовжують проведення комплексу заходів щодо охорони морського кордону і захисту економічних інтересів України в її виключній (морській) економічній зоні відповідно до чинного законодавства.

На Волині навчають як зберегти та примножити водні біоресурси у водних об’єктах області

Guerreros — Thu, 23 Feb 2012 12:44:27 GMT

Волинська обласна державна адміністрація, обласна рада на базі обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій за участю Волиньдержрибоохорони проводять у січні-лютому 2012 р. навчання з метою покращення організації діяльності сільських, селищних, міських (міст районного значення) голів.
Навчання проходило за участю голови обласної ради, заступників голови та керівників структурних підрозділів, інспекцій облдержадміністрації, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади у форматі круглих столів та тематичних зустрічей з актуальних питань діяльності місцевих рад.
Із завдання органів місцевого самоврядування у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, у сфері охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства учасникам семінару ознайомив начальник Волиньдержрибоохорони Тарас Куньчик.
Особливу увагу у своєму виступі він приділив профілактичним заходам, які необхідно проводити у зимовий період, щодо попередження випадків задухи риби. Не оминув він увагою і порядку відтворення водних біоресурсів. Також ознайомив із нормативно-правовими документами, що регулюють рибогосподарську діяльність.
Для учасників семінару спеціалісти Волиньдержрибоохорони підготували в електронному вигляді пам’ятку про надання та використання водних об’єктів, наданих в оренду.

МЕШКАНЦІ ВОДОЙМ ЧЕКАЮТЬ ВАШОЇ ДОПОМОГИ!

Guerreros — Sun, 19 Feb 2012 23:02:11 GMT

Сильні та стійкі морози цієї зими створили вкрай несприятливі умови для зимівлі риби. Товщина криги на більшості з водойм сягає від 30 до 50 см і продовжує збільшуватись. Ця ситуація призводить до зменшення кількості кисню у воді і загрожує можливим виникненням заморних явищ.

У зв’язку з цим Головними управліннями Держрибоохорони в областях розроблено плани спільних заходів з регіональними управліннями МНС, екології, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями по попередженню явищ задухи риби у зимовий період. Регулярно відбираються зразки води з різних ділянок водойм з метою контролю рівня кисню, а при необхідності проводяться заходи щодо попередження загибелі риби.

Але масштаби акваторії потребують залучення більшої кількості людей до робіт з попередження можливої задухи риби.

Державне агентство рибного господарства України закликає всіх, кому небайдужа доля мешканців наших водойм, особливо рибалок–промисловиків та рибалок-любителів, приєднуватися до участі у заходах з попередження можливих явищ задухи риби. При загрозі виникнення фактів можливої задухи риби, просимо звертатися на «гарячу лінію» Головрибводу: (044) 486-44-24.

Говорили про рибництво та водні екосистеми

Guerreros — Wed, 15 Feb 2012 21:50:48 GMT

Конференція проходила у рамках грантового проекту "Створення науково-освітнього комплексу з охорони та відтворення іхтіофауни Рівненської області”, фінансованої GEF.

Директором проекту є доктор сільськогосподарських наук, професор Мошинський Віктор Степанович. Пленарне засідання конференції відбулося у Інституті післядипломної освіти НУВГП, а секційні засідання — на базі ПрАТ "Рівненська РМС” (с. Берег Дубенського району). В роботі конференції взяли участь 57 дослідників з 7 наукових центрів України (Київ, Рівне, Одеса, Херсон, Луцьк, Житомир, Харків).

Виступили з доповідями 18 учасників. Серед них: д.вет.н., проф. Мандигра Микола Станіславович, НУВГП д.с-г.н, проф. Клименко Микола Олександрович, НУВГП д.с-г.н, проф. Мошинський Віктор Степанович, НУВГП к.б.н., с.н.с. Давидов Отто Миколайович, Інститут зоології Національної Академії наук України, д.е.н., проф. Грановська Людмила Миколаївна, Херсонський державний аграрний університет, к.с.-г.н., доц. Козій Михайло Степанович, Херсонський державний аграрний університет, д.е.н., проф. Голян Василь Анатолійович, Луцький Національний технічний університет, д.с.-г.н., проф. Лико Дарія Василівна, РДГУ, к.вет.н., доц. Воловик Галина Петрівна, НУВГП, к.с.-г.н., доц. Гроховська Юлія Романівна, НУВГП, к.с.-г.н., доц. Прищепа Алла Миколаївна, НУВГП, к.с.-г.н., доц. Ліхо Олена Антонівна,НУВГП, к.с.-г.н., доц. Статник Ігор Іванович, НУВГП, Мандзюк Віталій Васильович, Рівненська РМС, та інші.

У резолюції конференції «Шляхи збереження і відновлення рибництва та водних екосистем у Поліському регіоні» її учасники зазначили, що основоположним чинником збереження і відновлення рибництва та водних екосистем у регіоні є створення єдиної еколого-економічної системи підтримки галузі, а також створення регіонального науково-освітнього комплексу іхтіологічно-екологічного спрямування. Важливим етапом на цьому шляху є реалізація грантового проекту «Проект по створенню науково-освітнього комплексу з охорони та відтворення іхтіофауни Рівненської області», що реалізується нині ГО РЕЦ «Волинь» за підтримки ООН, ПМГ ГЕФ, Рівненської РМС, інших організацій та фізичних осіб.

Учасники конференції відзначили високий науковий рівень представлених доповідей та дискусії, а також належний рівень організації конференції.

Заслухавши і обговоривши доповіді, учасники конференції запропонували конкретні шляхи поліпшення екологічної та економічної ситуації у сфері використання природних та антропізованих водних екосистем для потреб рибництва, а саме:

1. Суттєво знизити основні біолого-екологічні ризики для біологічного різноманіття природних та штучних водних екосистем, а також для іхтіофауни регіону шляхом поліпшення паразитологічної та загальної екологічної ситуації у водоймах Поліського регіону.

2. Запровадити дослідження мікроструктури тканин риб, що дозволяє використати гістологічний критерій для вирішення низки фізіологічних запитань, оцінки стану довкілля у зв’язку з формуванням іхтіоценозів, якості риб, що вирощуються в індустріальних умовах.

3. Постійно контролювати стан водойм шляхом визначення вмісту біогенних елементів у воді, перманганатної окиснюваності, рН, інших показників шляхом створення регіонального блоку системи еколого-іхтіологічного моніторингу.

4. У процесі управління еколого-економічною системою регіону комплексно вирішувати питання щодо використання, охорони та відновлення природних ресурсів і екосистем. Основою для розробки регіональної програми розвитку та управління цим розвитком є аналіз сучасного стану еколого-економічної системи.

5. Для збереження аборигенної іхтіофауни окрім охорони водних екосистем і окремих видів необхідне створення нових заповідних акваторій на основі виявлення і паспортизації місць поширення рідкісних видів.

6. Для ефективного контролю іхтіологічної ситуації у регіоні скласти кадастр риб Рівненської області (доручити дану роботу РЕЦ «Волинь»).

7. Продовжити наукові дослідження з розробки біологічних методів боротьби зі смітною рибою. Було вирішено доручити оргкомітету конференції видання матеріалів конференції у формі збірника матеріалів конференції та тез доповідей, а також поширити результати конференції серед рибоводів та екологічної громадськості регіону.

Оргкомітет конференції висловлює подяку головному координатору програми малих грантів в Україні GEF п. Світлані Нігородовій і кординатору п. Олені Козак, Всеукраїнській громадській організації «Українське реєстрове козацтво», Національному університету водного господарства та природокористування і особисто директорові Інституту післядипломної освіти п. Зиновію Маланчуку, Головному управлінню екології та природних ресурсів у Рівненській області, Рівненській рибоводно-меліоративній станції і особисто п. Аркадію Ревенку, іншим приватним, державним та громадським організаціям, а також всім учасникам проекту і тим хто надав підтримку і взяв участь у роботі конференції

Голова оргкомітету д.с.-г. н., професор В.С. Мошинський

Виробництво товарної риби у 2011 році збільшилося на 23 %

Guerreros — Sat, 28 Jan 2012 19:58:40 GMT

У 2011 році вирощуванням товарної риби та рибопосадкового матеріалу проводилося 141 суб’єктом рибогосподарської діяльності різних форм власності. Для ведення рибництва було задіяно 44 тисячі гектарів ставового фонду України, що входить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України.

За оперативними даними, порівняно з 2010 роком, виробництво товарної риби у 2011 році збільшилося на 23 % – з 7720 тонн до 9496 тонн. Зростання показників вирощування товарної риби відбулося за рахунок збільшення виробничих ставових площ у результаті проведення їх відновлення, посилення контролю за виконанням суб’єктами рибогосподарської діяльності виробничих програм по використанню ставкових рибницьких господарств, підвищення ефективності їх використання за рахунок впровадження інтенсивних технологій виробництва тощо.

Попередній аналіз результатів ведення рибництва у 2011 році дає змогу зробити висновок, що незважаючи на об’єктивні та суб’єктивні чинники, що перешкоджають прискоренню темпів розвитку рибного господарства, вітчизняне прісноводне рибництво має значний потенціал для розвитку та збільшення показників вирощування товарної риби. В силу об’єктивних причин більшість рибницьких господарств мало використовує інтенсивну форму рибництва, здебільшого використовується напівінтенсивна або випасна технологія. Це пов'язано із значною ринковою вартістю комбікормів, що у свою чергу значно впливає на собівартість рибопродукції. Для ефективного розвитку рибництва в Україні необхідне впровадження виробництва повноцінних дешевих комбікормів для риби, що у свою чергу дасть можливість рибникам ширше впроваджувати інтенсивне рибництво. До того ж значну частину собівартості рибопродукції, крім вартості кормів, складають орендна плата за землю під рибницькими ставами, плата за електроенергію на подачу води у стави насосними станціями, вартість паливно-мастильних матеріалів та інших промислових товарів.

У зв’язку з відсутністю живорибних баз є проблема із реалізацією живої риби в міжсезонний період, особливо в густонаселених регіонах України.

На Івано-Франківщині розвиватимуть рибництво

Guerreros — Sat, 28 Jan 2012 18:32:35 GMT

"В області є 3,5 тис. га водного дзеркала, які використовуються безгосподарно, безвідповідально, безконтрольно. Із 3,5 тис. га ми наловили аж 500 т риби у 2010 році, мізерну кількість. А 1,5 тис. га ставків взагалі нічиї. Це говорить про повну безгосподарність", - підкреслив губернатор.

Він зобов’язав голів райдержадміністрацій провести інвентаризацію всіх ставків та перевірити законність укладення договорів їх оренди.

М.Вишиванюк вважає, що у цих договорах мають бути відображені виробничі плани орендарів щодо вирощування і продажу риби, сплати податків до місцевих бюджетів тощо.

Губернатор доручив своєму заступнику реорганізувати управління агропромислового розвитку і визначити відповідального за розвиток рибництва в області.

Він сказав, що через 3 місяці голови РДА звітуватимуть на колегії про виконану роботу.

"Про вирощування риби і про забезпечення нашого населення рибним асортиментом", - підкреслив М.Вишиванюк.

В Івано-Франківській області 4,904 тис. га ставів площею водного дзеркала 3,584 тис. га. Із них в оренду та користування передано 3,261 тис. га (2,450 тис. га водного дзеркала) або 68,4% від загальної площі.

Решта - 1,643 тис. га ставків знаходиться на балансі сільських рад.

У 2010 році в області виловили 507 т риби: 60% - коропа, 22% - товстолобика, 8% - форелі, 10% - інших видів риб.

На Поліссі відновлюють рибництво

Guerreros — Sat, 28 Jan 2012 18:31:07 GMT

Нещодавно відбулася всеукраїнська наукова конференція «Шляхи збереження і відновлення рибництва та водних екосистем у Поліському регіоні», організована громадською організацією Регіональним екологічним центром "Волинь”під патронатом програми малих грантів в Україні Глобального екологічного фонду (GEF), за участі Національного університету водного господарства та природокористування, Рівненської рибоводно-меліоративної станції, інших державних та громадських установ.

Конференція проходила у рамках грантового проекту "Створення науково-освітнього комплексу з охорони та відтворення іхтіофауни Рівненської області”, фінансованої GEF.

Директором проекту є доктор сільськогосподарських наук, професор Мошинський Віктор Степанович. Пленарне засідання конференції відбулося у Інституті післядипломної освіти НУВГП, а секційні засідання — на базі ПрАТ "Рівненська РМС” (с. Берег Дубенського району).В роботі конференції взяли участь 57 дослідників з 7 наукових центрів України (Київ, Рівне, Одеса, Херсон, Луцьк, Житомир, Харків). Виступили з доповідями 18 учасників. Серед них: д.вет.н., проф. Мандигра Микола, НУВГП, д.с-г.н, проф. Клименко Микола, НУВГП, д.с-г.н, проф. Мошинський Віктор НУВГП, к.б.н., с.н.с. Давидов Отто, Інститут зоології Національної Академії наук України та ін.

У резолюції конференції її учасники зазначили, що основоположним чинником збереження і відновлення рибництва та водних екосистем у регіоні є створення єдиної еколого-економічної системи підтримки галузі, а також створення регіонального науково-освітнього комплексу іхтіологічно-екологічного спрямування. Важливим етапом на цьому шляху є реалізація грантового проекту «Проект по створенню науково-освітнього комплексу з охорони та відтворення іхтіофауни Рівненської області», що реалізується нині ГО РЕЦ «Волинь» за підтримки ООН, ПМГ ГЕФ, Рівненської РМС, інших організацій та фізичних осіб.

Учасники конференції відзначили високий науковий рівень представлених доповідей та дискусії, а також належний рівень організації конференції.

Заслухавши і обговоривши доповіді, учасники конференції запропонували конкретні шляхи поліпшення екологічної та економічної ситуації у сфері використання природних та антропізованих водних екосистем для потреб рибництва, а саме:

1. Суттєво знизити основні біолого-екологічні ризики для біологічного різноманіття природних та штучних водних екосистем, а також для іхтіофауни регіону шляхом поліпшення паразитологічної та загальної екологічної ситуації у водоймах Поліського регіону.

2. Запровадити дослідження мікроструктури тканин риб, що дозволяє використати гістологічний критерій для вирішення низки фізіологічних запитань, оцінки стану довкілля у зв’язку з формуванням іхтіоценозів, якості риб, що вирощуються в індустріальних умовах.

3. Постійно контролювати стан водойм шляхом визначення вмісту біогенних елементів у воді, перманганатної окиснюваності, рН, інших показників шляхом створення регіонального блоку системи еколого-іхтіологічного моніторингу.

4. У процесі управління еколого-економічною системою регіону комплексно вирішувати питання щодо використання, охорони та відновлення природних ресурсів і екосистем. Основою для розробки регіональної програми розвитку та управління цим розвитком є аналіз сучасного стану еколого-економічної системи.

5. Для збереження аборигенної іхтіофауни окрім охорони водних екосистем і окремих видів необхідне створення нових заповідних акваторій на основі виявлення і паспортизації місць поширення рідкісних видів.

6. Для ефективного контролю іхтіологічної ситуації у регіоні скласти кадастр риб Рівненської області (доручити дану роботу РЕЦ «Волинь»).

7. Продовжити наукові дослідження з розробки біологічних методів боротьби зі смітною рибою.

Було вирішено доручити оргкомітету конференції видання матеріалів конференції у формі збірника матеріалів конференції та тез доповідей, а також поширити результати конференції серед рибоводів та екологічної громадськості регіону.

Голова оргкомітету

д.с.-г. н., професор Віктор МОШИНСЬКИЙ